Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
03:06 

Що нового?...купа всього! От наприклад...)))

Come to the dark side, we have coockies! *)
Незабаром у Видавництві Старого Лева вийде казочка про маленьке загублене цуценятко. Цікава, повчальна та зворушлива історія для діточок. Автор - Анна Люлько. А з мене ілюстрації (наразі традиційнй сімейні фото. Довелось зробити кілька штук, бо в один кадр малюнки не вміщаються))





00:43 

Come to the dark side, we have coockies! *)
Если меня спросят, куда это я пропала на неделю, я отвечу им:

спойлер)

П.С. Держись, Харьков! Гуэдра едет! *)

19:03 

Тизер и много сисек)

Come to the dark side, we have coockies! *)
Вот, товарищи! Скоро будет полное видео нашего кракена) снимали...без малого целый день Оо"
Но доклёпывание видео немного затянулось, поэтому нас решили задобрить тизером)

Грёбанные операторы! Так вот куда они смотрели весь день!
Вышел тизер имени сисек Х)

www.youtube.com/watch?v=nu8cGUbfsAY

02:57 

Трейлер!

Come to the dark side, we have coockies! *)
Друзья мои, трейлер! :))
Наконец-то, за три недели до премьеры его можно созерцать Х)
(ну конечно сюжетную линию он вам особо не разъяснит, зато возможно заинтригует, накормит пафосом и ознакомит с некоторыми героями пьессы-мюзикла))


01:05 

Кедовое помешательство.

Come to the dark side, we have coockies! *)
Пришло время признаться себе, чего я хотела все последние 10 лет и чего у меня почему-то никогда не было...

*призывает красные кеды*
Красные кеды прийдите!

Чоорт! Последние две недели - это сплошная беготня и их поиски..и как на зло моего размера нигде нет Оо"
Или надо достать лишние 600 гривен О__о"
Ну почемуу???! 38 есть...41 есть..а у меня 39, но именно кеды налазят 40го размера.
И теперь весь мир дразнит меня, я просто обратила внимание на Льва Толстого, кто во что обут. Кровавые слёзыыы Т____Т

Если кто увидит где красные завышенные кеды 40го размера - сразу звоните мне, или покупайте - а я деньги отдам с процентом и пропылесошу вам комнату (с) Сакуре Х)))

Это..это..это помешааательствоооо))




П.С. Ну и какбы они мне нужны на нашу постановку)

02:08 

Три, два, один..на старт!

Come to the dark side, we have coockies! *)
*ЦІЄЇ НОЧІ ЇМ ТАКИ НЕ СУДИЛОСЬ ЗАСНУТИ*

Ну что, начинаем)))

То, чего все ждали с нетерпением – новая постановка от театра «Fighting Dreamers» совместно с танцевальным коллективом «FiCTiON».



Хагоромо – это старинная японская легенда о том, как лунная богиня спустилась на землю, чтобы искупаться в волнах океана. Она оставила на берегу волшебную накидку, с помощью которой могла летать.
Но случилось так, что прекрасную деву увидел один простой рыбак и тут же влюбился в создание такой неземной красоты. Он решил спрятать ее небесную накидку, чтобы она не смогла вернуться обратно на небо.
Не найдя своего наряда, богине ничего не оставалось кроме как принять любовь рыбака и остаться вместе с ним. Так они зажили вместе простой неспешной жизнью. Но, однажды, прибираясь на чердаке, лунная дева нашла давно утраченную накидку из перьев. Не в силах оставить в стороне мысли о прежней жизни, она надела свое божественное облачение и улетела на небо.

Так гласит японская легенда, но как бы все могло обернуться, если бы история произошла сейчас? И вовсе не в мире японских мифов, а в свете ярких софитов шоу-бизнеса, где вместо цветения сакуры люди любуются сценическим блеском. В мире, где все решают деньги и власть, в мире рок-музыки, популярности, глянцевой мишуры и вседозволенности.

Наша пьеса – о поиске жизненного пути. О нелегком выборе. И, конечно же, об искусстве и творческих людях.
Захватывающее действо, оригинальный сюжет, интересные образы, красочные костюмы, динамичные танцевальные номера, прекрасная музыка и песни в исполнении тандема двух талантливых коллективов!
Погрузитесь в мир умопомрачительного шоу-мюзикла вместе с нами: вас ждет настоящая буря эмоций и впечатлений!



Это будет незабываемо, это будет просто так, как ещё не было раньше!
Сайт постановки www.hagoromo.org.ua/
Мы уже на финишной прямой, хотя впереди предстоит ещё оочень много)

Премьера будет 22 сентября в Днепропетровске. В Киеве показ состоится 6 октября. Приходите!!!

П.С. Буду благодарна за перепост :)
А на следующей неделе будем снимать трейлер.

22:59 

Майже середина серпня...

Come to the dark side, we have coockies! *)
З-за ліжка мирно стирчить гриф гітари.
А на ліжку ще не тямлячи та недоочухуючись валяється моє тіло, серед мокрого рушника, кави, розкиданих "Рачків", моліскіна, мобільного, купальника, розкритого мішечка з рунами, флаєра на другу безкоштовну каву у "Кофє Хаусі", фантика "Лав із" та розкритого ноуту з тисячою вкладок музики, гугл, серіалів та різних варіантів фоток зачісок нареченої.
На підлозі, здається, валяється подушка. А сусіднє крісло переповнене свіжовипраним шмотом та нарешті пошитим театральним костюмом на м"юзикл.

У неділю зніматимемо трейлер, гии)

Цей скажений мікс доповнює Еніївський трек з "Володаря перстнів", під який Арвен сумує за Арагорном.
Ну все, здається, папки у моєму мозку перегоріли та файли перемішалися між собою без усілякого сортування.

За півгодини витягнусь до дєвок пити бейліз у якій-небудь ботаніці :))

Те, що коїться у мене в голові, важко поки що передати. Може з часом і потроху.
Але як постійно каже хтось не останній у моєму житті: "Поменше думай")) У мене вже таке враження, ніби ці слова - як вахта, котру постійно хтось займає, а потім як здає, передає наступному :)

І трохи морька - 5 днів, щоб перевести дух, підняти очі у зоряне небо, кинути оком на горизонт та трохи поваланцатися в 14-градусному морі, бррр))

Ладно..у небо я і так кожного дня втикаю як відморозок. А сьогодні півночі валялась на батуті вперемішку з сеструхою та малими, спостерігаючи за зорепадом)


03:34 

Буду краток Х)))

Come to the dark side, we have coockies! *)
23.05.13. РЕМОНТ.



Просыпаюсь я сегодня сутра - а у нас в квартире разруха, пыль, апокалипсис, пустота, эхо! Странные дядьки по квартире ходят, ковры свёрнуты, в ванной практически ничего человеческого не осталось, на кухне удобней всего употреблять питьевую воду...так начался наш ремонт :)

Утро разрухи началось с того, что я навернулась на лестнице и поехала далеко и надолго, на глазах у наших сантехников :D

У меня в комнате оазис: перетащили кресло (у этого кресла такая энергетика, что ты не можешь бесстрастно пройти мимо и не присесть..а потом не прилечь..а потом просто так встать оттудого)). Но этот оазис тут не вечен.
Интересно, надолго ли это переходное состояние у нас затянется? :)
Пока что в квартире можно находиться, но с понедельника тут начнётся пооолная разруха.

А рисовать надо, дедлайн и всё такое...каждый день я обязана выпускать по полноценному развороту.
(как выразилась Яген, "Приютить рисующую Харуку - это как приютить у себя монаха вместе с его келией"))

А так пока я бомж :)



24.05.13

Намотал кишку на краник
Чак Паланик, Чак Паланик...


27.05.13

Сижу на полу своей комнаты, а вокруг родители разбирают кухню. Вот уже и шкафчик настенный в комнату вынесли. Вот магнитики с холодильника в коробку поссыпали... и у меня прям когнитивный диссонанс...И ЭТО МОЯ КВАРТИРА??? КАААК??оО" Неузнаваемо Х))
А мой чайник уже закипел, скоро рядом на кровати будет стоять чашка горячего чая :З
За окнами ветрище и прекрасный свежий воздух. Как же я люблю такую погоду!

Так, почти всё сделано. Допить свой чай, переписать фотки на ноут и музыку в плеер. Сгрести монатки - и завтра ранненько утречком переезжаю к Яген *)

30.05.13

Итак, finally я у Яген, и живу тут уже третий день(а точнее вторую ночь).
С утра до вечера мы заливаемся кофе или чаем и рисуем. Моя локация на полу на двух одеялах, иногда подпирая спиной шкафчик, иногда в позе по-турецки или как-то ещё по-дурацки. Комната немаленькая, и напоминает синтез хипанской коммуны с художественным трешом творческой мастерской.
Иногда днём мы запаливаем палки-вонялки - и нас штырит в три раза сильнее :)

Возникает ощущение, что я где-то в санатории, или просто приехала в другой город. Причём на отдых - но самое интересное, что деятельность моя совсем не поменялась, даже наоборот усилилась. А это значит, что моё дело действительно приносит мне радость и мешки вдохновения. Конечно, не без кризисов и своих тараканов. Но кажется, на днях я приобрела бесценный мозговой дихлофоз, и как можно быстрее им воспользуюсь))

А в это время у нас в квартире разруха и горы строительного мусора. Никакой сантехники уже нет, кухни тоже нет. Ничего нет!!! Это странное ощущение, что тебе пока что банально просто некуда возвращаться, потому что этого самого дома почти нет)

02.06.2013

Уиии!!! Лето!!!

03:02 

Summertime Sadness

Come to the dark side, we have coockies! *)
Меня поражает иногда бестактность некоторых людей. Особенно после общения с тактичными товарищами. Больше на эту тему даже нечего сказать, только с каменным фейсом поднять одну бровь (ой да лаадно, сама такой была, аж противно стало от себя). Вот это надо как только что-то произойдёт личное, сразу бежать и рассказывать во всех приличных и не очень подробностях, дурное)

А я сижу тут на полу с ноутом на коленях, наминаю шоколадку с чайчеком и катаю пост/

Эти длиннейшие пару суток слились в одну весёлую эпопею: в 5 утра мы с Яген и куча попутных придуманных и возникших персонажей святили паски в Ионовском, обстебали полцеркви (что мы курили? или это святое место так влияет на психику О__о ).
Действующие персонажи: я (ака сонная, без лица, растрёпанная и в кедах, фиолетовых льняных штанах и такой же почти футболке и чёрной плащёвке..всё вместе смотрелось так, будто кто-то утром лайк э босс в халате и тапках вышел во двор выпить утреннего чаю), Яген (ака Прушевский в джинсовке)), тётя Катя в красивенной юбке на каблуках (тоже шла святить пасочки), идеальные крестьяне-сыроеды (весёлые, прекрасные и хаератые), фотограф, Серж Крестьянин (в красных узкачах, ходил за Батюшкой с синими вёдрами), два гея (которые так и не добрались до церкви в тот день ), радостная соседка с красивых кроссовках и крутом тёплом свитере (в отличии от меня. Мы изрядно замёрзли, даже когда на горизонте появился батюшка с вёдрами и щёткой, очень сложно было сдержаться, чтобы не убежать со всех ног подальше от мокрой святой воды), простой люд крестьянский (и мейнстримовый). Естественно, пришли мы как раз тогда, когда батюшка обливал святой водой последних людей в очереди, после чего скрылся на час..(ну, сами виноваты..мы не виноваты, что нас так несёт на ровном месте) это ещё дело в том, что у всех наших сейчас мюзикл головного мозга (об этом позже)).

Потом была какая-то каша событий, и крутые душевные погуляшки с Ташей нашим любимым БЖ, Золотыми воротами и улочками. И самое прекрасное в мире мороженное! Банановое и цитрусовое *О* остальные тоже круты) Душевные философско-жизнёвые беседы, которых иногда так не хватает. Именно те, после которых ты вдохновишься на неделю вперёд, когда в голове всё разложится по полочкам. Когда чувствуешь лёгкий ветерок, дух любимого города, впитываешь взглядом каждое дерево и кусок неба.
Эх, всё-таки эти майские прекрасны! Я не собираюсь их упускать (хотя у меня и много работы, на этот раз..зато какой работы!).

А потом наша бешенная ФД-толпа собралась почти вся! Такого ещё не было :) Ходили на вечерне-ночной сеанс "Железного человека", а потом всю ночь гуляли городом. Весь Киев сотрясался)) (если вы тоже просыпались от этого ночью, извините). Исполосали Владимирскую горку, снова наш родной БЖ, обсидели Арку Дружбы Народов, Андреевский. К утру нас осталось всего 6, остальные начиная с 3 часов ночи потихоньку откалывались и садились на такси. Часик пересидели с пабе Бочка (я там дрыхла вовсю))), и пошли в Мариинку встречать рассвет. Солнце вылезло в точности такое же, как и в начале мультика "король Лев", мы даже озвучили его пафосное появление...добираться пешком до Печерской было глючно и мучительно, зато героично)) один из самых прекрасных дней!)) (ночей).

Почему пост называется Summertime Sadness? Просто песня заела.

15:09 

бааааххаха

Come to the dark side, we have coockies! *)
Фотик с функцией видео - мой лучший друг...танцую я криво...пою ещё кривее Х)))

04:24 

Пэрлы

Come to the dark side, we have coockies! *)
Люююди!! Ну шо ви пишите?!
Нафіга ваащє мені писати? Х)) Вам що, уваги в житті не вистачає?)))

*** Зайцева:
Доброго дня) дивилась щойно випуск новий на телеканалі Надія. вражена Вашими роботами і вирашила знайти))

*** Зайцева:
но я всё равно лучше


Щщщоооо??? О__о" ем..окееей Х)))
Щось останнім часом від людей навколо хочеться битися головою об стінку та питати: "Чомууу???? Чомуууу???"
Звертаюся до основної маси: люди, ви дурні і дивні! (мої друзі до основної маси ніяким боком не відносяться :З )

У мене іще є перли, але поки не знаю, як виразити їх, бо усе копіювати цитувати не буду Х))

Ваащє скоро пошлю на всі чотири сторони той фейсбук з усіма його дивнюками...найстрьомніше коли розумієш, що якісь цікаві люди у тусовці, фендомі, серед молоді - то ок..а от що серед дорослих розкурдуплених від гордощів чи ще чогось тусовках серйозних людей дивнюки - це не тільки не рідкість. а ще й норма. А пообсирати один одного? Да за нєфіг дєлать. Люди такі люди.

03:05 

THE PHANTOM OF THE HARUKA

Come to the dark side, we have coockies! *)
The phantom of the Haruka is there...inside your mind *)

Пару слів про те, що я робила і де пропадаю....ВИ БАЧИЛИ ТАКЕЕЕЕЕ???? За два з гаком тижні. то не просто божевілля, ахаха)) (і на цьому нічого ще не закінчується, це лише початок *) )
Так що скоро на екранах! Нова весела книженція)

П.С. я краще не буду замислюватись над тим, як я все це встигла Оо"




05:04 

lock Доступ к записи ограничен

Come to the dark side, we have coockies! *)
Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
19:37 

Хроніки вампіряки, що не вилазить з дому і малює.

Come to the dark side, we have coockies! *)
...на п'ятий день мені прийшло в голову, що не так вже і воно погано, сидіти вдома.
Малювати, спати, малювати, хворіти, валятися під вентилятором, малювати, слухати музику, малювати. Час від часу робити якісь химерні записи то у блокноті, то на компі в документі, то в інтернеті.Уже і не тягне на вулицю. То скоро буде блакитна засмага Темряви, ууааахаха)

О треш, коли ж я востаннє бачила людей? Батьки поїхали (мама місяць тому, тато - тиждень). А ні, сьогодні зранку заходила Яген на чайочок-кофєйочок))
Балкон, ноут, комп, вентилятор, розкладений диван, у холодильнику порожньо Х))
І багато-багато масла, пензлів та рочинників) і картииини, картини, картини, Львів))

Сьогодні вранці я відчула це. Те, що я трошки не дружу зі своєю головою :alles:

Ще трохи - і я до Львова!! юху! А там вже і домальовувати, і проект здавати. Хууух ,як все це закінчеться - кудись дьорну хоча б на день-другий, вправити назад мозок, що вивалився :crznope:

Десь о шостій вечора нарешті набігли хмари. О як же довго я вас чекала!

А ось деякі шматки моєї реальності за ці дні:


Тут і так все ясно. Гии)) Купу фєнєк, котрі я швидко вдягаю коли тікаю кудись, а коли вдома - знімаю, і вони валяються де їм заманеться. Книженція мені пішла саме те що треба)


Мій психодельний рюкзак, некоБАФ та навушники з плеєром.


Робоче місце (голова біля мегабасових колонок, тож коли грає музика, стаєш глухим як декоративний кролик))


А ось шматок намальованих ілюстрацій (тут не всі, деякі в іншій кімнаті розкидані).

22:48 

Come to the dark side, we have coockies! *)
Тато меле каву, я малюю....
І втикаю у сутінкове небо...приходить ця пора - завжди стає легше на душі)

Забула сказати ДЯКУЮ всім, хто мене підтримав і підтримує) всім, хто вірить в мене і тим, хто не забуває про це нагадувати)
Я зафтикала...хоча інтернет жере так багато мого часу...чорт, я не заходжу на ті потрібні сторінки. Тільки зараз випадково дізналась, що ще 17 днів тому Натаха запостила у себе на стіні Леськин пост з моїм інтерв'ю. Те, що вони обидві написали над перепостами, просто розчулило мене.

Колись через десять років тиняння з Натахою, без якої я, здавалось, просо жити не могла, за її спокійністю та покєр-фейсним беземоційним бєзмолвієм я вперше дізналась, що насправді дуже потрібна їй...вона сказала мені це о 4 ранку після того, як ми злізли з балки Рибальського моста..(до речі...рівно 5 років тому ;) )
Після того, як я почула ці слова, ніби очі відкрились. Вона озвучила те, що було у неї на душі всі десять років.

Я не заходила на сторінки видавництва старого лева, видавців, моєї сеструхи...а там ледве не щодня якісь світлини-посилання. Статті, штукенції.
Я не заходила на ДВАЧ, а там стільки цікавого про нашу команду прочитати можна *))))

01:43 

Come to the dark side, we have coockies! *)
Психодельна нічка....
Перша ночі насувається, надворі + 27.

Мій ноут готується у подорож (фотошопи-мотошопи-українську вінду і все, що необхідно самостійному компу).
Тато врубив на всю у наших басових колонках Хеллоуін, Скорпіонзів, Аеросміта та діда Оззі)

Вентилятор розмітає серветки з мого малювального столику, котрий чомусь сьогодні перемістився на журнальний столик до загальної кімнати (так захотілося).
На "вечерю" та охолодження - справжнє коров'яче молоко з-під морозилки (знайомі передали, крутюще!) та останній банан з холодильнику.

Піца гімалаї захоплює мозок. То мене вирубило на дивані, кидаючи у дивний жар - і сняться тібетські храми, ступи, сніжище та якісь місцеві демони, а я замотуюсь у свій полосатий баф, ідучи поруч із важливим другом.

Ох, що ж це буде завтра? Треба буде загнати себе хоча б у якесь озерце чи Дніпро.


21:43 

Епічно про епічне.

Come to the dark side, we have coockies! *)
"Треба щодня приносити собі маленькі радощі"....обжираюсь бананами, аж нудить Х))) зара полізу за круасанчиками *)
Вчора перед репою всілася на парапет на Майдані Незалежності з кавою Лате та банановим пончиком та філософськи потягуючи напій з трубочки настрочила зо двадцять смсок)
А ще моя вірна Ірена Карпа завжди зі мною у рюкзаку...як же вона вчасно мені потрапила! І на щастя, та "Піца Гімалаї" затовста, чиається довго....і чесно кажучи, я боюсь дочитати її до кінця..нехай вона краще буде зі мною) бо що робити, коли я її дочитаю...Вона зі мною аж з самої весни, не пропустила жодної поїздки у Львів, була поруч і в радості, і в горі, і в п'яні, і в треші...ну зрозуміли словом Х))
Там ніби між рядків є якась особлива інформація для мене...вчора вмостилась після кави на пейзажній алеї у самій траві - і нарешті поринула у неї на пару відведених годин.
Коли я її дочитаю - о то щось трапиться...а ще сьогодні у голову прийшла думка, що треба напевно Ірені Карпі написати щось) А тим більш події, котрі там розкриваються...отак з еволюцією часу коли ця книженція в мене, еволюціонують події. Сьодні у метро навіть сльозу пустила коли читала)

Ітого, півтора тижні, за які мені треба домалювати наступну книженцію...Малюнки-ескізи-фарби на столі.

Та чогось голова така важка...після Одеси сплю десятками годин..ще такого не було Оо" просто валить з ніг і нічого не питає )))

Зранку нажерлась триптофану, щоб серотонін був, щоб стрибати від радості і нєфіг.

Вирішила втім, що краще не спати, а діяти, бо скільки б не спав - прокидаєшся у агнсті, бо стільки часу змарнував, а само за тебе ніфіга не намалювалося і не наробилося))) Тож напевно краще ходитиму зомбаком, та з чистою совістю)

А з того, що є: ХОЧУ НАЗАД В ОДЕСУ!!!! >_<

А під ранок сниться якась порнографія О___о

02:15 

Come to the dark side, we have coockies! *)
Сьогодні я труп....
спала пару годин - і рано вранці бігла здавати кров, а потім гуляли Марлек, аж до поїзда (за цей час ми встигли шокувати хлопчика-анімешника з його мамою, що продавали кульчики на Андріївському, своїм набігом та навальною приміркою тих кульчиків Х))) накупили цілу гору), побувати в Андріївській церкві, поставити там свічечку, посидіти на підвіконні на шкурі якогось чудовиська у дивно-древньо-русському закладі "культ Ра" і випити там горнятко фірмової кави з кедровими горішками та яєчним жовтком. Потім я встигла напитися пива та пролити півабокала на стіл та білий костюм Кісаме Х))) покататися на фунікулері, облазити хендмейдову крамничку на Хрещатику)
коли добрели до поїзда, я здається вже вмер Х)))) але тут відкрилось друге дихання....
Зустрілись ми з Леською на Золотих - та пішли сидіти в центр, потім на ту ж андріївську церкву, потім знову на золоті - і далі я уже була не в стані адекватно спілкуватися, тож просто попрямувала додому....

....на трайбл я заскочила ненадовго, віддати нашій Матері клану футболку з нашим лого...тим більше це було перед заняттям старшої групи, а я в молодшій....як мене туди потягло - досі не знаю. оце було заняття!!! Сім потів зігнали! Ще й наколядувала собі костюм на Трипільське Коло, щоб з усіма танцювати там. І у тоннах цих спідниць на занятті я не встигала думати, лише летіти-летіти-летіти..повторювати рухи, котрих я не знаю (бо то старша група..ух Маша їх ганяє Оо" невже і з нами таке буде?) Тим більше це вже іде підготовка до Трипільського.
Півтори години пекла-драйву і чогось немовірного...

.....як я зараз умудряюсь сидіти біля ноута - досі залишається для мене загадкою. Після танців я тільки глянула на сліди від уколу на руці і десь там згадала, що мені варто було б сьогодні сидіти вдома відпочивати та добряче їсти-спати.
Тільки що непомітно для себе зжерла на кухні цілий балик Оо" організм сказав "йес. це воно, дєтка!"
а взагалі не дарма наш трайбл-клан Гуедру називають Хомячедрою)

10:59 

Апокаліпсис особистості.

Come to the dark side, we have coockies! *)
То все жопа, то навкруги прекрасно, то знову жопа, а то часом проскакує щось дивне і незрозуміле.
Але ж потроху часом бувають просвіти - а це вже прогрес, а це означає, що виберемося.

Досі багато питань так і зависли невирішеними, інколи це не дає спокою....
ну чомууу зі мною трапляється всяка фігня? чомуу, тіьки наче знайшла душевний спокій от кілька місяців тому.
Цінності переформовуються, я сама наче розпадаюсь на атоми і знову складаюсь....от і він, 2012 рік, хехее *)))

Ще з дитинства щось мені підсказувало, що у 23 роки я або здохну або буду жити вічно і просвітльонно Х))) он воно від чого це залежить....на справді не можу не погодитись.

12:43 

Ааааааааа!!!!!!!! ^.^

Come to the dark side, we have coockies! *)
Півранку сиджу тицяю лапку кота *О* уууааааааа!!!!! ^_________________________^
:horse:

Ця сволота насцяла на подушку і тепер, напевно через почуття провини, дозволяє себе тіскати))

Внутримозговой стимпанк

главная